Кохання справжнього, палкого...

* * *
Маленький пролісок - у снігу по колінце -
Радіє і за сонцем личко повертає.
І над безмежним, чистим небокраєм
Вже сяє посмішка жаданої весни.
Всміхніться і Ви ! Сніги самі розстануть,
А ніжні квіти, що зиму перемогли,
Провісниками щастя Вашого стануть !